Листове підживлення сої

Листове підживлення зазвичай планують у три етапи внесення. Обов’язково до складу двох живлень має входити важливий для сої елемент — БОР.

Перше листове підживлення сої

Перше листове підживлення проходить у фазі 2-3 трійчатих листків. На цьому етапі вегетації рослина є досить чутливою до внесення фосфорних добрив Також у фазі 2-3 трійчатих листків важливим є внесення МОЛІБДЕНУ, котрий стимулює розвиток бульбочкових бактерій. БОР покращуватиме якість опилення нижнього ярусу квіток та пом’якшуватиме вплив стресових явищ на сходи, передусім посухи.

Друге листове підживлення сої

Друге листове підживлення проводиться у фазі бутонізації (середній ярус цвітіння). Основними елементами, необхідними для рослини у цей період, є БОР та МОЛІБДЕН, які сприятимуть покращенню цвітіння та опилення. Також необхідно додати комплексне добриво із сумішшю мікроелементів для запобігання виникненню можливого дефіциту елементів живлення.

Третє листове підживлення сої

Третє позакореневе підживлення сої здійснюється у фазі масового цвітіння рослин (верхній ярус цвітіння). У цей період додатково вноситься БОР із МОЛІБДЕНОМ та комплексне добриво з мікроелементами.

Перші двоє потрібні для покращення процесу цвітіння, а комплексне добриво з мікроелементами — для зменшення відсотка абортації зав’язі.

Чому ми рекомендуємо бельгійський молібден?

МОЛІБДАТ НАТРІЮ

Він — безводний, тобто швидкорозчинний;
Він знаходиться в найвищому ступені окиснення, що сприяє кращому засвоюваності при внесенні добрива;
Максимально високий відсоток молібдату 39,5%, що збільшує економічність нашого добрива: на 1 га потрібно лише 100 грамів по листу (на 200 л води).

Молібден — один із найголовніших каталізаторів формування й розвитку бульбочок, а також роботи бульбочкових бактерій.

Він бере активну участь у формуванні здорової кореневої системи сої та є головним чинником достатньої азотфіксації рослинами.
Вносити його краще у поєднанні з бором, оскільки обидва елементи «підтримують» роботу один одного.

Внесення молібдену здатне підвищити урожайність культури на 0,2 — 0,3 т/га.